Про нас | Послуги порталу | Замовлення | Ваші відгуки | Наші ціни
JeyBud.com.ua

Перший будівельний інформаційний портал

JeyBud.com.ua

Знаєш як - збудуєш

e-mail: info@JeyBud.com.ua

 

Об’ємно-блочне домобудівництво: диво, що не відбулося

В 1962 р. у Краснодарі сталося маленьке, але справжнє диво: всього за десять днів було змонтовано і заселено 4-поверховий 24-квартирний будинок. Ззовні ця споруда була цілком звичайною й мали жити там цілком звичайні люди.

Секрет такої «стахановської» швидкості полягав у конструкції житлової споруди – вона складалась із об’ємно-просторових елементів, виготовлених у заводських умовах. На майданчику здійснювали лише 15% з усіх будівельно-монтажних робіт (нульовий цикл та монтаж споруди), а 85% робіт виконували на домобудівному заводі. Виготовлені у машині керамзитобетонні монолітні об’ємні елементи розміром на кімнату мали три стіни, стелю і підлогу (загальна маса 3,5 т). Після формування цей елемент ставили на візковий конвеєр, де вставляли зовнішню панель та балконну плиту, монтували обладнання кухні й санвузла, здійснювали опорядження. Маса об’ємного елементу після цього складала вже 5 т, його привозили на майданчик спеціальним трайлером й монтували за допомогою 5-тонного баштового чи самохідного крану. Разом з блок-кімнатами привозили й готові монолітні блок-сходи (з двома сходовими маршами та поверховими площадками). Залишалося лише вправно скласти «конструктор», з’єднати блоки шляхом зварювання закладних деталей, якісно замонолітити стики між об’ємними елементами й будинок готовий – можна жити. На Востряковському заводі в Москві пішли ще далі – виготовили цілу блок-квартиру масою 20 т (площею 62 м2, висотою 2,7 м). Що й казати, розмах тогочасних архітектурно-будівельних експериментів справді вражає.   Спочатку дещо з теорії та історії об’ємно-блочного домобудівництва, поширеного в двох десятках провідних країн світу. Повнозбірний метод нараховує близько 120 різних систем, що відрізняються видами застосовуваних конструкцій, технологією виготовлення об’ємних елементів, ступенем заводської готовності, способами транспортування і монтажу. В СРСР діяло понад 20 об’ємно-блочних домобудівних підприємств, головні з яких були в Мінську, Кременчуку, Краснодарі, Придніпровську, Вологді, Хабаровську. 3 лютого 1969 р. вийшла спеціальна постанова Ради Міністрів СРСР «Про розвиток об’ємно-блочного домобудівництва», що стала сигналом для проведення широкого експерименту із впровадження цього прогресивного методу будівництва. За ним споруджували не лише житлові будинки, а й гуртожитки, готелі, пансіонати, будинки відпочинку, дитячі заклади. Загалом на теренах колишнього СРСР протягом шістдесятих-вісімдесятих років зведено більше тисячі таких споруд з різними конструктивними системами та архітектурно-планувальними рішеннями, що відрізняються поверховістю, протяжністю, об’ємно-просторовою композицією. В Україні за цим методом велося будівництво в Києві, Кременчуці, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Луганську, Сєверодонецьку, Енергодарі.   У практиці вітчизняного домобудівництва застосовували як збірні об’ємні блоки (з окремих елементів), так і монолітні суцільноформовані трьох типів: «ковпак» (панель знизу), «лежачий стакан» (панель зверху), «труба» (панель збоку). Подібні блоки мали довжину до 6,6 м, ширину не більше 3,6 м (без балкону), але при цьому площа блок-кімнати не перевищувала 20 м2. Збірні об’ємні елементи виконували з панелей касетного чи вібропрокатного виробництва. Стіни блоків, що формували зовнішній бік будинку, робили багатошаровими: щільний бетон, утеплювач, зовнішній захисно-опоряджувальний шар та внутрішній опоряджувальний. Герметизація стиків забезпечувалась шляхом бетонування і прокладання гумових трубок та джгутів із пороізолу. Різнились блоки і за несучою здатністю (несучі, ненесучі легкі), конструктивним рішенням (каркасні, безкаркасні), масою (важкі, середні, легкі), матеріалами (бетон, метал, дерево, пластмаси та їх поєднання), функціональним призначенням (житлові, сантехнічні та комунікаційні), а також формою, габаритами, планувальними даними.   У 1957 р. на експериментальному заводі залізобетонних конструкцій НДІБКу в Києві було виготовлено перші зразки об’ємних елементів розміром на кімнату. Через 10 років у столиці УРСР було створено експериментально-виробничий цех із виготовлення об’ємних блоків типу «ковпак», що у подальшому визначило один з головних технічних напрямів у об’ємно-блочному домобудівництві – Кременчуцький (підприємство введено в дію в 1970 р., а на початку вісімдесятих цей завод щорічно забезпечував спорудження 80 тис.м2 житла). Перший у Києві й у практиці вітчизняного об’ємного домобудівництва 2-поверховий житловий будинок з монолітних несучих блок-кімнат було зведено в 1959 р. на вул.Гаражній,6 (Караваєви Дачі) (арх.Л.С.Абрамов, М.Д.Плєхов, інж.В.І.Резниченко). На жаль, ця унікальна споруда була згодом демонтована, зникла з мапи Києва й сама вулиця Гаражна. А от чотири п’ятиповерхівки, збудовані упродовж 1962 р. на Шулявці (вул.Дегтярівська), та одну, зведену в 1963 р. у Дарниці (бул.Я.Гашека), можна вважати за «живий приклад» першого етапу київського об’ємного домобудівництва. Будинки споруджено за типовими проектами БК-4 і БК-4М, розробленими КиївЗНДІЕПом (арх.В.Г.Кацин, О.Ф.Кельмішкайт, М.К.Плашкевич; інж.Ю.Т.Гуцол, М.С.Варшавський, Т.А.Жудова, Д.Л.Рохлін Л.М.Ніфонтова). Це 40-квартирні 4-секційні будівлі - на поверсі у секції міститься лише дві квартири (і хай чотири двері на площадці не вводять в оману – за двома з них є доступ до так званих техканалів – газо- та водопровідних труб). Перший проект (вул.Дегтярівська,43/2) передбачає 2-кімнатне та 3-кімнатне помешкання із суміжними ходами. Балкони є як з фасадної сторони, так із боку під’їзду. В торцевих секціях модернізованого проекту (вул.Дегтярівська,43/3, 43/7, 43/8, бул.Я.Гашека,4) запроектовано 2-кімнатні квартири, у внутрішніх секціях – 3-кімнатні. Тут усі помешкання та санвузол – окремі (що для початку шістдесятих – нечувана розкіш). Балкони – лише з фасадного боку будинку та лоджії – на торцях. Секція в плані має розміри 15,29х10,62 м. Ширина блок-кімнат складає 3,38 та 2, 78 м, довжина – 5,44, 5,14 та 4,8 м, а висота – 2,58 м. Як недолік зазначимо недостатню шумоізоляцію й потрапляння вологи через затонкі внутрішні стіни блоків та подекуди відсутність між ними ізоляційного матеріалу.   У сімдесяті з’явився варіант повнозбірної дев’ятиповерхівки БК-9-Д1 (арх.В.Г.Кацин, Е.В.Казанкова, Ж.М.Косенко; інж.Ю.Т.Гуцол, М.С.Варшавський, Д.Л.Рохлін, Л.М.Ніфонтова), втілений у Києві по вул.Солом’янській,4/2 (у секції на поверсі міститься 4 квартири: 1-кімнатна, дві 2-кімнатні та 3-кімнатна), 5-поверховий гібрид - житлово-готельно-гуртожитковий будинок НДІБКу по вул.І.Клименка,8, а також нереалізовані проекти дванадцятиповерхівок (житлового будинку та гуртожитку). У останніх двох розробках мало місце поєднання об’ємно-блочної та крупнопанельної конструкцій. КиївЗНДІЕПом було розроблено навіть спеціальну серію 111-170, де об’ємні блоки кухонно-санітарних, сходових та ліфтових вузлів використовувались поряд із укрупненими панельними виробами для житлових кімнат. Цей експериментальний метод отримав назву об’ємно-панельного й застосовувався у Кременчуку.   Нова хвиля оптимізму щодо масового впровадження об’ємно-блочного домобудівництва виникла на початку вісімдесятих, під гаслами «Збудуймо 144-квартирний житловий будинок за один місяць!» та «Переведемо всі крупнопанельні підприємства на повнозбірне домобудівництво - зекономимо державі 3 млр.крб. за п’ятирічку!», проте бойовий запал дуже швидко минув. Так, цей метод спорудження мав цілий ряд беззаперечних переваг: відчутно скорочувались трудомісткість (на 15%) і строки зведення (в 2,5-3,0 рази), значно підвищувався ступінь збірності споруд, суттєво поліпшувалась якість будівництва, розширювались архітектурно-композиційні можливості будівель. Чому ж це перспективне диво передовсім запам’яталось відвідувачам виставок досягнень народного господарства та міжнародних торгових ярмарків, а не людям, для яких воно було створене? Чимала вартість квадратного метру житлової площі (й це попри певну економію матеріалів), потреба у великих закритих промислових майданчиках та складному й недешевому обладнанні для виробництва блоків, недоліки при їх формуванні, нестача потужних механізмів для транспортування і монтажу дали в підсумку негативний економічний ефект, без якого знівелювались усі плюси об’ємно-блочного домобудівництва. І хоча сама ідея давно померла, але й досі стоять «будинки-кубики», в яких продовжують жити люди - з примарними перспективами отримати нове житло, в очікуванні чергового дива…

Використані джерела:
 
1. Жилые дома для массового строительства. – К.: Будівельник, 1977.
2. Зайцев Ю.В., Хохлова Л.П., Шубин Л.Ф. Основы архитектуры и строительные конструкции. – М.: Высшая школа, 1989.
3. Мельников Н. Объемно-блочное строительство: реальность и перспективы.// Строительство и недвижимость. – 2005.
4. Правниченко И.А. Повышение качества архитектуры объемно-блочных зданий. – К.: Будівельник, 1984.
5. Советская архитектура. Ежегодник 1962-1963. – М.: Стройиздат, 1967.
6. Шулькевич М.М., Дмитренко Т.Д. Киев. Архитектурно-исторический очерк. – К.: Будівельник, 1978.
 
ІГОР ОДНОПОЗОВ,
Спілка фахівців з нерухомого майна м.Києва, за сприяння фірми «Проект-2»

Мир Недвижимости

Архів рубрики

 

© Jey Corporation, 2006-2020 Відвідування Курси валют Прогноз погоди
Думка редакції може не збігатися з точкою зору авторів та дописувачів статтей.
Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, наведеної в нередакційних та рекламних матеріалах. При використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на JeyBud.com.ua обов'язкове!
© 2006. E-mail редакції - info@JeyBud.com.ua
веб-дизайн, веб-програмування: Анатоль Кукула
Корисні посилання: Error: Cache dir: Permission denied!
Error: Can't open cache file!
Error: Can't write cache!


Украина онлайн  Квартира.com
Курси валют
Курси валют
Курси валют
Головна сторінка | Технології та матеріали | Будівництво і архітектура | Дизайн, декорування | Нерухомість: купівля, продаж
Дошка безкоштовних оголошень | Про нас | Послуги порталу | Замовлення | Ваші відгуки